Коли світ навколо стає надто гучним від вибухів або, навпаки, боляче тихим через самотність, один телефонний дзвінок може стати вирішальною межею між відчаєм та надією. На Сумщині вже понад рік працює безоплатна та повністю анонімна гаряча лінія психологічної допомоги «Телефон довіри». Це сервіс, де за кожним викликом стоїть фахівець, готовий слухати без засудження та допомагати знайти сенс там, де він, здавалося б, назавжди втрачений.
Про роботу служби в умовах війни розповіли Вікторія Литвинова, яка обіймає посаду заступниці медичного директора обласного центру соціально небезпечних захворювань, та лікарка-психіатр Оксана Черевко. За їхніми словами, з липня 2025 року лінія перейшла на цілодобовий режим, що дозволило значно розширити коло тих, хто отримує підтримку.
Питання статистики самогубств в Україні сьогодні залишається болючим. До повномасштабного вторгнення ці дані були публічними, проте після 2021 року інформація стала закритою. Як зазначила Вікторія Литвинова, станом на 2021 рік відсоток людей, які вчинили самоушкодження, складав 0,8% по країні та 0,9% на Сумщині. Нинішні цифри не оприлюднюються, можливо, саме через умови воєнного стану.
Сервіс функціонує на базі КНП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань». Хоча лінія регіональна, географія дзвінків вражає: телефонують мешканці всієї України та навіть люди з-за кордону. Психологи працюють за графіком, забезпечуючи безперервний зв’язок 24/7. За 2025 рік було зафіксовано близько 4500 звернень, з яких 3750 стосувалися безпосередньо складних життєвих запитів.
Класифікація звернень за основними категоріями
- Конфлікти у родинах: тут лідирують проблеми між батьками та дітьми, хоча часто звертаються і через кризи у подружніх стосунках чи непорозуміння з далекими родичами.
- Особистісні драми: категорія охоплює пошук сенсу життя, екзистенційні кризи та нерозділене кохання. Найчастіша причина у цьому блоці – глибоке відчуття самотності.
- Питання психічного здоров’я: люди дедалі більше переймаються власним станом, страждаючи від тривоги та депресивних епізодів. Окремо виділяють запити від родичів, які турбуються про психічний стан своїх близьких.
- Різні види залежностей: фахівці консультують щодо алкоголізму, наркоманії та ігроманії. Найчастіше за консультаціями звертаються члени родин залежних осіб.
Окремий пласт роботи – соціальні та професійні виклики. Люди скаржаться на вигорання на роботі, конфлікти в колективах чи складні побутові умови. Війна додала специфічних тем: вимушене переселення, втрата близьких та проживання горя. Також на лінію звертаються військові – як чоловіки, так і жінки.
Служба має розгалужену базу контактів інших організацій – від арт-гуртків та бібліотек до центрів ментального здоров’я. Психологи часто спрямовують клієнтів далі, але нерідко чують у відповідь: «Дякую, мені вже стало легше». Це свідчить про ефективність допомоги «тут і зараз», навіть якщо зв’язок тримається лише через аудіальний канал.
Вікових обмежень для звернення не існує – фахівці готові розмовляти з кожним, хто здатний набрати номер. Статистика свідчить, що близько 10-11% клієнтів повертаються за допомогою повторно. Для психологів це показник високої довіри: людина б не дзвонила вдруге, якби перша розмова не дала їй необхідного ресурсу.
Війна чинить колосальний тиск на психіку. Тривожні стани та депресивні настрої стали частиною повсякденності. Вікторія Литвинова наголошує, що такий стан є цілком логічною реакцією на контекст, у якому ми всі сьогодні перебуваємо. Головне – не замикатися в собі.
Колектив гарячої лінії складається з п’яти професійних психологів. Вони працюють у змінах, чергуючи вдень та вночі. Кожен дзвінок – це окрема історія, яка потребує повної емпатії та професіоналізму.
Для тих, хто відчуває потребу в розмові, діють номери:
- 050-914-40-24
- 0542 780-000
Оксана Черевко пояснює природу суїцидальних намірів: 90% випадків пов’язані з клінічними діагнозами, такими як депресія чи ПТСР. Проте 10% – це ситуативні кризи у психічно здорових людей. Біологія відіграє тут ключову роль.
Дослідження в галузі епігенетики та енергофізіології показують, у стані кризи в прифронтальній корі мозку критично падає рівень серотоніну. Це зона, що відповідає за контроль імпульсів. Людина буквально втрачає біологічну здатність гальмувати свій розпач.
Психіатр наполягає: будь-які слова про небажання жити – це не спроба маніпуляції, а крик про порятунок. У 80% випадків вербалізація таких думок дійсно передує діям. Фрази типу «без мене буде краще» потребують негайної уваги оточуючих.
Небезпечним сигналом може бути раптовий спокій. Якщо людина була дуже тривожною і раптом стала «зловісно тихою», це може означати, що вона вже ухвалила фатальне рішення. У таких випадках психологи лінії передають інформацію колегам у зміні та розбирають кейси на супервізіях, щоб відстежити динаміку стану клієнта.
Під час розмови фахівець намагається «легалізувати» табуйовану тему. Пряме запитання про намір нашкодити собі дає людині простір для відвертості. Це допомагає знайти так звані «анкери» – сенси, які тримають людину за життя, навіть якщо це просто плани на наступні 15 хвилин.
Спільно з клієнтом створюється «антисуїцидальний план». Це чіткий алгоритм дій на випадок нової хвилі розпачу: кому зателефонувати, яку думку згадати, на чому сфокусуватися. Людям важливо мати такий запис під рукою – у телефоні або в блокноті.
Досвід показує, що більшість клієнтів погоджуються на таку роботу, адже вперше відчувають, що їх справді почули. Коли людина виговорюється, у неї з’являються ресурси дивитися на ситуацію під іншим кутом.
Середня тривалість розмови при суїцидальних настроях становить 30-50 хвилин. Психологи зазначають, що багатогодинні бесіди – рідкість. Мета дзвінка – не просто розмова, а надання інструментів для виживання в найближчі години та дні.
Протягом 2025 року психологи зафіксували 12 звернень з чітко вираженими суїцидальними настроями. Це відносно невелика частина від загальної кількості, але за кожною такою цифрою стоїть врятоване життя.
Цікаво, що пік суїцидів припадає на весну, а не на осінь, як прийнято вважати. У квітні-травні фізична енергія організму зростає швидше, ніж покращується настрій. Це дає людині сили реалізувати ті фатальні думки, на які взимку просто не було енергії.
Оксана Черевко дає радикальну, але життєво важливу пораду близьким: коли на терезах таємниця або життя – обирайте життя. Порушення конфіденційності та залучення спеціалістів є виправданим, якщо йдеться про загрозу самогубства.
Сенси, що тримають нас, не обов’язково мають бути глобальними. Бажання дочекатися нового альбому гурту, потреба нагодувати домашню тварину або цікавість до майбутнього подарунка можуть стати тим рятівним колом, яке допоможе пережити пік кризи.
Щоб впоратися з емоційним болем самостійно, фахівці пропонують вправу на екстерналізацію. Потрібно уявити свій біль як фізичний об’єкт – наприклад, чорну хмару – і подумки помістити його в музейний зал під скло. Це активує неокортекс і створює дистанцію між особистістю та стражданням.
Звернутися за допомогою можна будь-коли. Психолог допоможе не лише розмовою, а й підкаже корисні ресурси в місцевості, де перебуває людина. Незабаром на Сумщині планують запустити інтерактивну мапу для зручного пошуку центрів психологічної підтримки та життєстійкості.
Залишити коментар