Європейський Союз розширює санкційний список проти іранського режиму. 11 березня посли країн-членів ЄС офіційно схвалили запровадження обмежувальних заходів стосовно 19 фізичних осіб та організацій Ірану. Причиною такого кроку стали систематичні та грубі порушення прав людини в країні.
Про це рішення повідомила Кая Каллас, Висока представниця ЄС із закордонних справ, на своїй сторінці у соцмережі x.com.
Очільниця європейської дипломатії чітко дала зрозуміти, що Брюссель не ігноруватиме дії тих, хто стоїть за внутрішніми репресіями. ЄС налаштований рішуче захищати власні інтереси та притягувати винних до відповідальності.
“Євросоюз також надсилає Тегерану сигнал, що майбутнє Ірану не може бути побудоване на репресіях”, – підкреслила Каллас.
Ситуація в Ісламській Республіці почала стрімко загострюватися ще наприкінці 2025 року. Економічний колапс, спричинений девальвацією валюти та ростом цін, вивів людей на вулиці. Мирні протести швидко перетворилися на криваві зіткнення зі спецпризначенцями.
Міжнародна спільнота відреагувала на хаос миттєво. США, Польща та Швеція видали рекомендації своїм громадянам негайно залишити країну, а Франція розпочала евакуацію дипломатичного корпусу. Велика Британія пішла далі – запровадила санкції та припинила роботу свого посольства. Аналогічне рішення щодо закриття диппредставництва ухвалила й Україна.
Масштаби трагедії вражають. Влада Ірану визнала загибель 5000 осіб. Водночас правозахисники з групи HRANA підтвердили смерть 3308 людей та зафіксували понад 24 тисячі арештів. Існують також непідтверджені дані, згідно з якими кількість жертв може коливатися від 2 до 20 тисяч.
Ескалація конфлікту та пряме військове протистояння
28 лютого конфлікт перейшов у гарячу фазу: Ізраїль завдав удару по Тегерану. Одразу після цього Дональд Трамп оголосив про початок “великої бойової операції” Збройних сил США. Мета Вашингтона – ліквідація загроз, які несе іранський режим, що фінансує бойовиків ХАМАСу, а також угруповання в Іраку, Сирії та Лівані. Американський президент наголосив на необхідності знищення ракетної промисловості та флоту Ірану заради глобальної стабільності.
Відповідь Тегерана не забарилася. Корпус вартових ісламської революції (КВІР) атакував ізраїльську територію та американські бази, розташовані в ОАЕ, Катарі та Саудівській Аравії, використовуючи дрони та ракети.
Французький лідер Емманюель Макрон на тлі цих подій закликав до термінового скликання Ради Безпеки ООН. У самому Євросоюзі наголосили, що залишаються вірними ідеї стабільності на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський зазначив, що іранський народ заслуговує на шанс повалити “терористичний режим”, що стане гарантією безпеки для всіх держав, які потерпали від атак Тегерана.
Вже 1 березня КВІР оголосив про початок безпрецедентної за масштабами наступальної операції проти Ізраїлю та об’єктів США. У відповідь Трамп пригрозив іранській владі ударом колосальної сили, якщо вони не відступлять.
Держсекретар США Марко Рубіо 2 березня попередив, що кожна наступна стадія американської військової кампанії буде лише посилюватися.
6 березня Дональд Трамп відкрито заявив про необхідність зміни політичного керівництва в Ірані. Він зауважив, що вже розглядає потенційні кандидатури на роль нового “хорошого лідера” країни.
Тим часом 8 березня Рада експертів Ірану визначилася з наступником Алі Хаменеї. Новим верховним лідером став його син – Моджтаба Хаменеї.
Трамп стримано прокоментував це призначення фразою “подивимось, що буде”. Проте раніше він прогнозував, що будь-який новий керівник у Тегерані не втримається при владі без схвалення з боку Білого дому.
Залишити коментар