Юридичне кільце навколо російського керівництва продовжує стискатися. Під час знакової зустрічі Ради міністрів закордонних справ ЄС, що відбулася в Києві 31 березня, стало відомо про суттєве посилення міжнародної підтримки ініціативи щодо покарання за злочин агресії. Німеччина, Велика Британія та Молдова офіційно підтвердили свій намір приєднатися до Розширеної часткової угоди про Спеціальний трибунал.
Очільник українського зовнішньополітичного відомства Андрій Сибіга, резюмуючи результати переговорів із високою представницею Євросоюзу Каєю Каллас, підкреслив безкомпромісність цього питання. За його словами, притягнення винних до відповідальності є не лише вимогою моралі, а й стратегічним елементом зміцнення дипломатичних позицій України на шляху до сталого миру.
“Питання покарання російських злочинців ніколи не буде зняте з порядку денного. Це нерозмінна монета, і справедливість критично необхідна для сталого миру … Всі процеси з притягнення до відповідальності – це також про посилення, знову ж таки, нашої переговорної позиції. Як я вже сказав, сьогодні маємо конкретні результати, зокрема нові рішення про приєднання до угоди щодо Спецтрибуналу. Таку готовність офіційно висловили три додаткові країни: Німеччина, Велика Британія та Молдова”, – заявив Андрій Сибіга.
Географія підтримки виходить за межі Європейського континенту. Наразі до процесу залучені 13 членів Ради Європи та одна держава з іншої частини світу. Проте офіційний Київ не зупиняється на досягнутому і прогнозує нову хвилю приєднань у найближчі дні.
Окрему вдячність міністр висловив Раді Європи та особисто її генеральному секретарю Алену Берсе за їхню провідну роль у розбудові правового механізму. Варто нагадати, що лише за кілька тижнів до цього, у березні, аналогічні кроки зробили Естонія та Швеція.
Динаміка формування міжнародного механізму відповідальності за агресію
Процес створення трибуналу пройшов тривалий шлях від політичних декларацій до ратифікованих угод. Ще наприкінці 2022 року Парламентська асамблея НАТО визнала Росію державою – терористом, заклавши підґрунтя для майбутнього суду. Наступним важливим кроком стало створення Реєстру збитків у листопаді 2023 року, що дозволило юридично фіксувати шкоду, завдану українцям.
Навесні 2024 року в українській столиці запрацював Офіс реєстру збитків. Команда фахівців готується до прийому перших заявок, зосередившись на найбільш болючій темі – компенсаціях за зруйноване житло громадян.
Травень 2025 року став переломним моментом, коли міністри ЄС остаточно схвалили запуск Спецтрибуналу для вищого керівництва РФ. Кая Каллас тоді зазначила, що правосуддя в Гаазі може почати діяти вже у 2026 році. Тоді ж коаліція країн – учасниць перетнула позначку в 40 держав.
Юридичний фундамент було остаточно закріплено влітку 2025 року. Після підписання угоди президентом Зеленським та Аленом Берсе у червні, Верховна Рада 15 липня ратифікувала документ, офіційно затвердивши статус трибуналу в українському правовому полі.
Залишити коментар