Щосуботи центр Охтирки стає місцем сили, болю та незламної віри. Сюди з портретами та прапорами приходять рідні зниклих безвісти та полонених захисників. Вони стоять не лише заради своїх близьких, а й щоб нагадати суспільству: війна триває, і тисячі Героїв досі чекають на повернення додому.
Від трьох людей до спільного руху
Традиція акцій в Охтирці зародилася 4 лютого 2023 року. Тоді на площу вийшла лише одна родина — пані Ірина з чоловіком та донькою. Згодом до них почали долучатися інші. Сьогодні це спільнота, яка розділяє спільний біль та надію.
Ірина: «Серце чоловіка не витримало очікування»
Ірина чекає на сина вже понад 3,5 роки. Він потрапив у полон у травні 2022-го. Батько хлопця так і не дочекався звістки про дитину — його серце зупинилося з думкою, що він більше не побачить сина.
«Звільнені полонені розповідали, що в полоні їм казали, нібито їх ніхто не чекає і що України вже немає. Через це багато хто не був певен, що їх шукають. Тому наші акції — це сигнал для них», — каже Ірина.
Альона Бакланова: брат зник на Курщині
Брат Альони, Олег Ярошенко, зник 31 серпня 2024 року на Курському напрямку. Родина знайшла його фото у ворожих соцмережах, що дає надію на полон, але офіційного підтвердження від РФ немає. Разом з Альоною на акції виходить уся родина, включно з 6-річною племінницею Олега.
Альона Русецька: від відчаю до волонтерства
Чоловік Альони, Святослав, зник 6 січня 2025 року, за день до свого 43-річчя. Його підрозділ потрапив в оточення. Переживши перші найтяжчі місяці невідомості та безсоння, жінка знайшла розраду в дії.
Тепер вона не лише чекає на чоловіка, доглядаючи його улюблений персиковий сад, а й координує родини зниклих бійців 117-ї бригади та займається волонтерством.
Де шукати підтримку
У травні 2025 року було створено ГО «Спілка родин зниклих безвісти Сумської області». Організація об’єднала вже 90 людей, надаючи їм правову та психологічну допомогу.
Контакти для родин зниклих та полонених:
- 📞 Телефон: 068 101 35 25 (Ірина Половинко)
- 📧 E-mail: [email protected]
Залишити коментар