Заробітна плата українських митців та працівників культурної сфери зазнає докорінних змін. Профільне міністерство вже розробляє нову фінансову модель, яку мають презентувати до завершення 2026 року. Головна мета нововведень – суттєво підвищити посадові оклади. Міністерка культури Тетяна Бережна анонсувала запуск механізму, що змінить підхід до нарахування виплат.
Цією інформацією очільниця відомства поділилася під час інтерв’ю з Лігою Цареградською у програмі “Зі своїми по суті” на Суспільне Культура.
Раніше гарантована базова частина виплат працівників становила всього п’яту частину від загальної суми. Левова частка заробітку формувалася завдяки доплатам за стаж, преміям керівництва та інтенсивності праці. Тепер структуру переформатували: частка стабільного окладу зросла до 70 відсотків, а на варіативні виплати припадає лише 30 відсотків. Подібні кроки покликані забезпечити людям передбачуваність доходу. Нова реформа є пріоритетним дорученням від прем’єрки.
Почесні звання для працівників культури
Важливість фінансових трансформацій підкреслює і гучна дискусія довкола скасування статусів “Народний артист” та “Заслужений артист”. Для багатьох представників сектору ці державні регалії є єдиним способом легально збільшити свій щомісячний дохід. Саме критична залежність заробітку від наявності звань наразі гальмує відмову від радянських традицій. Сучасна система окладів занадто мала.
Міністерство прагне повністю позбавити надбавки їхнього теперішнього вирішального фінансового значення. Держава має оцінювати працю гідно без додаткових бюрократичних статусів. Це виправить чинний негативний тренд.
Водночас у професійній спільноті дедалі частіше лунають заклики до негайної деколонізації культурного простору. Зокрема, представники Львівського театру ляльок виступили за повне викорінення цих звань. Вони відкрито називають нагороди пережитком тоталітарного минулого.
“Система цих почесних звань — це застарілий колоніальний механізм, який не гарантує мистецької якості, а натомість часто базується на лобіюванні та непрозорих процедурах. У межах деколонізації культури ми маємо остаточно «відклеїтися» від цього радянського рудимента. Така практика є очевидним анахронізмом, якого не існує в європейських країнах”, — підкреслює команда театру.
Бережна підтвердила, що детально відстежувала палкі суперечки користувачів у соціальних мережах щодо цього питання. Попри критику, посадовиця акцентує на позитивному значенні відзнак для самих митців. Державне визнання залишається вагомим моральним стимулом.
Очільниця Мінкульту розповіла про власний досвід вручення дипломів від імені президента. Люди відчувають щиру радість під час нагородження. Культурна сфера роками тримається на пасіонаріях, які працюють завдяки любові до своєї справи, тому мотивація для них надзвичайно важлива.
“Мені доводилося особисто вручати їх від імені президента, і це справді важливе визнання, якого нам бракує. Воно мотивує працювати далі. Тому ці речі можна поєднати: визнання має залишатися, але воно не повинно бути інструментом виживання чи дофінансування низьких зарплат”, — зазначила вона.
Залишити коментар