Життя прифронтової Ворожби сьогодні сповнене тривог. Кожен мешканець шукає власний рецепт порятунку від важких думок та нескінченного потоку новин. Педагог Алла Кальченко знайшла свій порятунок у створенні м’яких іграшок.
Для вчительки молодших класів творчий шлях розпочався дев’ять років тому. Поштовхом стала поява другої онуки. Жінка захотіла власноруч створювати прикраси для волосся та бантики.
Раніше вона купувала такі речі в магазинах. Потім вирішила спробувати власні сили. Так з’явилося нове хоббі.
Першим виробом став синьо-жовтий бантик у формі квітки. Цей пам’ятний аксесуар майстриня дбайливо зберігає й досі. Пізніше колекція поповнилася обручами, віночками, складними солодкими букетами та святковим декором.
Особливе місце в роботі Алли посіли гноми.
“Першого зробила зі звичайної шкарпетки. І він мені так сподобався! Поступово вдосконалювала свої роботи, як то кажуть, набивала руку. А потім вирішила зробити великого гнома. Навіть у сусідів позичила магазинного – принесла додому, роздивилася і зробила свого. І так потроху втягнулася”, – ділиться Алла Кальченко.
Свої вироби жінка ніколи не вважала комерційним проєктом. Вона обдаровувала друзів, знайомих та онуків. Якщо й брала гроші за замовлення, то лише на матеріали.
“Ніколи не планувала робити з цього бізнес. Це справді було для душі”, – зазначає вона.
Справжнім випробуванням стала звістка про зникнення сина. Згодом з’ясувалося, що він потрапив у ворожий полон. Саме ця особиста трагедія змусила жінку шукати внутрішню опору в творчості.
Повномасштабна війна спочатку відібрала всі моральні сили. Рукоділля допомогло жінці не зламатися. Це стало її персональною терапією.
“Коли працюєш – не думаєш постійно про погане. Не сидиш увесь час у новинах. Це дає можливість хоча б трохи відпочити”, – каже вчителька.
Тематика робіт теж трансформувалася під впливом подій. Алла почала шити гномів-військових у патріотичному стилі. Один із таких персонажів став оберегом для її сина.
“Зробила великого військового гнома, потім маленького – з позивним сина. Хлопцям сподобалося, почали просити і для себе”, – згадує вона.
Процес виготовлення вимагає терпіння та часу. На маленьку фігурку майстриня витрачає два вечори. Великі вироби складніші, бо містять гіпсові деталі. Фліс вона замовляє онлайн через його м’якість.
Свою працю вона спрямовує і на підтримку Збройних сил України. Частина іграшок стає лотами на аукціонах.
“Я вважаю, що зараз кожен має робити бодай щось у міру своїх можливостей. Бо ти або в армії, або допомагаєш армії”, – переконана жінка.
Попри постійну небезпеку, Алла залишається у рідному місті.
“Тут мій дім, мій чоловік, моя родина. Тут усе моє життя. Як це залишити?”, – наголошує вона.
Залишити коментар