Білий дім зіткнувся з несподіваною хвилею дипломатичного опору з боку своїх ключових партнерів. Президент Дональд Трамп звернувся до союзних держав у Європі та Азії з вимогою направити військові флоти для розблокування Ормузької протоки, де іранські атаки паралізували експорт нафти, проте Берлін, Мадрид та інші столиці відповіли категоричною відмовою.
Німецьке вето на морську операцію
Очільник німецького оборонного відомства Борис Пісторіус публічно розкритикував ідею залучення європейських фрегатів до цієї місії. На його думку, поява додаткових кораблів не змінить ситуацію в регіоні на користь США.
Німецький міністр чітко дав зрозуміти, що конфлікт Ізраїлю та Сполучених Штатів проти Тегерана не є справою Європи.
“Чого очікує світ, чого очікує Дональд Трамп від жменьки чи двох жменьок європейських фрегатів, чого вони досягнуть там, в Ормузькій протоці, якщо потужний американський флот не може впоратися поодинці? Це не наша війна; ми її не починали”, – заявив Пісторіус.
Він підкреслив, що Берлін бачить вихід із кризи лише у площині дипломатії та наполягає на якнайшвидшому припиненні бойових дій.
Рішуча демарш-позиція Мадрида
Іспанський уряд пішов ще далі, назвавши дії США та Ізраїлю проти Ірану незаконними. За даними Reuters, Мадрид офіційно відмовився від будь-якої участі у військових операціях в акваторії протоки.
“Іспанія ніколи не прийме жодних тимчасових заходів, адже метою має бути закінчення війни і щоб воно закінчилося зараз”, – цитує видання міністерку оборони Маргариту Роблес.
Варто зазначити, що раніше Іспанія вже заблокувала можливість використання спільних військових баз на півдні країни для американської авіації, задіяної у конфлікті.
Нейтралітет Рима з акцентом на власну безпеку
Джорджія Мелоні, виступаючи у Сенаті, підтвердила, що Італія не планує ставати частиною військової коаліції. Вона лаконічно констатувала: “Ми не у стані війни і не хочемо вступати у війну”.
Попри це, Рим не залишається осторонь підтримки партнерів: країна передає системи ППО державам Перської затоки та відправила військове судно до Кіпру. Останній крок спрямований на допомогу Великій Британії, чия територія постраждала від іранських ударів.
Мелоні акцентувала, що амбіції Тегерана є загрозою для всього континенту.
“Ми не можемо дозволити собі режим аятол, який володіє ядерною зброєю в поєднанні з ракетним потенціалом, який незабаром може вразити Італію і, тим більше, Європу безпосередньо”, – пояснила прем’єрка.
Дипломатичний маневр Токіо
Японія обрала шлях переговорів. Міністр закордонних справ Тошіміцу Мотеґі під час розмови з держсекретарем США Марко Рубіо наголосив на важливості міжнародної співпраці задля мирного врегулювання.
Японська сторона визнає, що вільне судноплавство в Ормузькій протоці є життєво важливим, оскільки від цього напряму залежить енергетична безпека країни.
Пошук життєздатного плану Лондоном
Британський прем’єр Кір Стармер повідомив, що Лондон працює над створенням реального механізму для відновлення свободи навігації. Він зазначив, що американські атаки вже встигли послабити іранські сили.
“Це непросте завдання. Саме тому Велика Британія працює з усіма нашими союзниками, щоб розробити життєздатний план відновлення свободи судноплавства в регіоні”, – передає слова Стармера BBC.
Окремо політик зазначив, що питання ядерного роззброєння Ірану має вирішуватися виключно за столом переговорів через укладення відповідної угоди.
Оборонна стратегія Парижа
Франція офіційно відхилила пропозицію Трампа щодо розгортання кораблів. МЗС країни підкреслило, що Париж дотримуватиметься виключно оборонної позиції та не надасть зброю для наступальних ударів по території Ірану.
Паралельно з цим Європейський Союз посилив тиск на Тегеран, запровадивши санкції проти 16 фізичних осіб та трьох іранських організацій.
Хронологія та наслідки ескалації
Військове протистояння перейшло у гарячу фазу 28 лютого, коли Ізраїль завдав удару по Тегерану. Дональд Трамп оголосив це початком масштабованої операції проти “іранського режиму”, звинувативши його у підтримці терористичних угруповань від Сирії до Палестини. Головна мета США – ліквідація ракетної індустрії та флоту Ірану.
Відповідь КВІР була миттєвою: масована атака дронами на Ізраїль та ракетні удари по американських базах у Катарі, ОАЕ та Саудівській Аравії.
На тлі цих подій Емманюель Макрон ініціював термінове скликання Радбезу ООН, а в ЄС вкотре заявили про відданість стабільності в регіоні.
Український лідер Володимир Зеленський підтримав дії союзників, зазначивши, що іранський народ заслуговує на шанс позбутися терористичної влади заради безпеки світу.
Кінець лютого ознаменувався повідомленням про смерть верховного лідера Алі Хаменеї, що згодом підтвердили іранські державні медіа.
Вже 1 березня КВІР анонсував “найбільшу наступальну операцію” проти Ізраїлю та об’єктів США, на що Трамп відповів погрозою нищівного удару.
Марко Рубіо 2 березня попередив, що інтенсивність наступної фази бойових дій лише зростатиме.
6 березня президент США прямо заявив про необхідність зміни політичної верхівки в Ірані, натякнувши, що вже розглядає потенційних наступників.
Проте 8 березня Рада експертів Ірану призначила новим верховним лідером Моджтабу Хаменеї, сина покійного аятоли.
Дональд Трамп зустрів це призначення стримано, зауваживши, що новий керівник навряд чи втримає владу без схвалення Вашингтона.
Залишити коментар