Через цінові бар’єри на вітчизняному оптовому ринку Україна втрачає можливість повноцінно купувати електрику в ЄС навіть за наявності технічних потужностей.
Про це, як повідомляє РБК-Україна, заявив фахівець у галузі енергозбереження та енергетики Станіслав Ігнатьєв під час виступу на телеканалі ICTV.
Він підкреслив, що комерційний імпорт для бізнесу обмежують саме прайс-кепи — встановлені державою максимальні цінові рамки.
Брак потужності є тривалим
Експерт переконаний, що проблема браку генерації залишиться з нами надовго, тому громадянам і підприємствам критично важливо зменшити споживання у пікові періоди. Для розвантаження мережі доцільно використовувати домашні акумуляторні станції, що накопичують ресурс під час мінімального попиту. “Тут задача полягає в тому, щоб ми всі – як бізнес, так і приватний сектор, тобто домовласники, заощаджували електричну енергію в пікові години – ранкові і вечірні”, – констатував Ігнатьєв.
Він додав, що технічна спроможність приймати струм з Європи не гарантує автоматичного покриття внутрішньої нестачі.
Проблема криється як у внутрішніх українських лімітах вартості, так і в періодичному зростанні попиту всередині самих європейських держав.
“Це пов’язано з тим, що навіть якщо у нас є доступний імпорт на електричну енергію на рівні 2,3 ГВт-годин, не завжди наші європейські партнери нам готові продавати цю електричну енергію. Це і цінові обмеження, і обмеження, які пов’язані з тим, що не завжди у європейців є такий об’єм електричної енергії, який нам можна продати”, – резюмував Ігнатьєв.
Суть механізму обмежень
Варто пояснити, що прайс-кепами називають граничну вартість кіловата на гуртовому сегменті, яку офіційно затверджує регулятор НКРЕКП.
Коли європейська ціна перевищує цей показник, закупівля стає економічно невигідною, зупиняючи транзит попри вільні лінії передач.
Раніше подібну думку висловлювала Вікторія Войціцька (екссекретарка профільного комітету Ради та представниця WeBuildUkraine), наголошуючи, що лібералізація цих тарифних планок є найоперативнішим методом розширення імпортного потенціалу.






Залишити коментар