Україна очікує перший платіж у червні. Про це у своєму X-профілі повідомив єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс, офіційно підтвердивши підписання Меморандуму про взаєморозуміння щодо макрофінансової допомоги на суму 8,35 млрд євро.
Загальний кредитний пакет складає 90 млрд євро. Ця фінансова підтримка та впровадження передбачених реформ мають на меті не лише зміцнення економіки, а й суттєве зростання державних доходів та подолання корупції. Наступним етапом стане затвердження відповідних законодавчих змін українським парламентом, що необхідно для подальшої євроінтеграції.
Як уточнили в Єврокомісії, документ чітко визначає параметри багатосторонньої допомоги, включаючи графік траншів та перелік зобов’язань. Ключовими умовами залишаються дотримання демократичних стандартів, верховенство права та належний захист прав людини.
Кожен наступний етап фінансування прив’язаний до виконання конкретних політичних завдань. Це критично важливо для виплат.
Регламент кредиту фокусується на фіскальній сфері, охоплюючи мобілізацію доходів, управління державними фінансами та оптимізацію видатків. Перший транш передбачає оновлення Митного кодексу, розвиток стратегій для держінвестицій та впровадження податкових норм для доходів від цифрових платформ.
Хронологія та деталі ухвалення кредитної програми ЄС
Рішення про підтримку України на 90 мільярдів євро упродовж 2026–2027 років лідери ЄС ухвалили 19 грудня 2025 року. Ресурс забезпечується бюджетним резервом блоку, а не активами РФ.
У січні 2026 року Єврокомісія представила пакет пропозицій для надання позики, а вже 21 січня Європарламент підтримав механізм створення кредитної лінії.
Фінальне голосування за три ключові законодавчі акти, що відкривають шлях до отримання фінансування у 2026–2027 роках, відбулося 11 лютого.
Згодом процес стикнувся з перешкодами: 20 лютого Угорщина заблокувала кошти, вимагаючи відновити транзит російської нафти трубопроводом “Дружба”.
В українському МЗС наголосили: про пошкодження нафтопроводу в Бродах було повідомлено ще 27 січня, тому претензії Будапешта не мають логічного підґрунтя.
Петер Сійярто продовжував наполягати на версії про “політичне рішення” Києва, попри спростування, що призвело до загострення дипломатичної риторики.
Вже 23 лютого Валдіс Домбровскіс заявив, що Брюссель не розглядає жодних альтернативних варіантів заміни заблокованої суми.
Під час саміту 19 березня угорський уряд знову підтвердив свою позицію, пов’язуючи розблокування траншу з енергетичним питанням.
Прорив стався 23 квітня, коли посли країн ЄС одноголосно погодили зміни до фінансового плану, що розблокували шлях до реалізації позики.
На початку травня Домбровскіс підтвердив, що ключовим пунктом переговорів про умови фінансування залишається реформа оподаткування.
Залишити коментар