У реаліях сьогодення, коли уроки часто проходять у сховищах, вчителі стали справжньою опорою для школярів. Важлива місія — повертати дітям відчуття звичного життя. Саме такий підхід сповідує Олексій Середа, який викладає фізкультуру в Заводському ліцеї, зазначає Ворскла.Життя прикордоння.
Нещодавно педагог з Охтирщини здобув визнання, увійшовши до п’ятнадцятки найсильніших учителів України у межах конкурсу «Формула активної нації». Урочисте завершення змагань провели у столиці, де за успіх вчителя вболівав увесь регіон. Це важлива перемога.
Спортивна стежка Олексія не є випадковою. Любов до руху він перейняв у батька, знаного в районі тренера Сергія Середи. Родина прищепила йому розуміння, що спорт будує характер, а не просто вимірюється цифрами нормативів. Це його філософія.
Свої методи він успішно інтегрував у педагогіку. Фундаментом став досвід роботи у Правдинській спеціальній школі з особливими дітьми. Там Олексій опанував мистецтво відкривати потенціал у кожному учні, навіть якщо той зневірився у власних силах.
Зараз на його заняттях забувають про страх оцінок. Головний пріоритет — щире бажання дитини рухатися та відчуття надійної команди поруч.
Урок фізичної культури тут — це завжди різноманіття активностей. Окрім футболу чи волейболу, діти охоче опановують флорбол, грають у дартс та виконують інтерактивні вправи для розвитку координації.
Проте війна принесла свої суворі виклики. Кириківська громада перебуває під постійною загрозою атак, тому повітряні тривоги стали частиною навчального процесу.
Навіть у безпекових укриттях спортивне життя продовжується. Педагог проводить дихальні практики та динамічні паузи, щоб допомогти дітям впоратися зі стресом.
«Фізична активність дозволяє дитині перемикнутися з жаху на власні емоції», — підкреслює вчитель. Це допомагає вижити.
Саме такі сучасні та людяні підходи й помітили організатори конкурсу «Формула активної нації». Журі оцінювало креативність, інклюзивність, використання сучасних технологій та здатність залучати дітей до активного способу життя.
Це досягнення Олексій сприймає не як персональний тріумф. Це відзнака для всієї громади та колег, які тримають освітній фронт. Головна нагорода — щасливі діти.
Залишити коментар