Українська стратегія “кінетичних санкцій” – точкових ударів безпілотниками по енергетичній інфраструктурі ворога – виявилася надзвичайно ефективною. Ці атаки фактично “з’їли” всі потенційні дивіденди, які Росія розраховувала отримати від глобальної паливної кризи, спричиненої протистоянням США та Ірану.
Про результати цієї економічної контрнаступальної операції 10 квітня розповів уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк під час спілкування з медіа. За його словами, саме фізичне знищення або пошкодження нафтових об’єктів стало ключовим чинником стримування агресора.
Останні тижні нафтова тематика домінує в санкційному порядку денному. Удари Сил оборони України по російських потужностях дозволили нівелювати вигоду, яку Москва мала отримати від зростання світових цін на енергоносії та певного послаблення міжнародного тиску.
“Тобто через кінетичні санкції ми зараз бачимо незароблені 1,7 мільярда доларів – це те, що Росія не заробила через відсутність можливості технічно експортувати певну кількість нафти з двох балтійських портів і Новоросійська”, – деталізував ситуацію Власюк.
Російські нафтовики змогли отримати прибуток лише з тих обсягів сировини, які вже перебували в танкерах у відкритому морі. Використовуючи вікно можливостей через послаблення санкцій, Кремль переспрямував більшість цих вантажів до Індії. Зароблена там сума лише приблизно перекрила понесені від атак збитки.
Статистика доходів Кремля демонструє певну динаміку: лютий став провальним із показником у 9 млрд доларів. У березні очікується прибуток на рівні 12 – 14 млрд доларів. Це дещо гірше для України, ніж лютневі цифри, проте значно краще за ситуацію жовтня 2025 року, коли російська казна щомісяця поповнювалася на 15 – 17 млрд доларів від нафти.
Владислав Власюк підкреслив, що загалом нафтогазові доходи РФ вдається тримати під контролем. Показники дефіциту російського бюджету вже за перші три місяці перевищили річний план, а структурні проблеми в економіці окупанта лише поглиблюються, попри спроби маневрувати.
Обмежений ресурс паливної кон’юнктури
Стратегічно ситуація для Москви виглядає невтішно. Хоча паливна криза й підкидає Кремлю “зайві” гроші для фінансування війни, вона не здатна розв’язати системні вузли, що затягуються на шиї російської економіки. Додаткові надходження – це лише тимчасова підтримка.
Українська сторона розраховує на деескалацію в районі Ормузької протоки. Її розблокування має повернути вплив санкційного режиму до того ефективного стану, який фіксувався за результатами лютого.
Цікаво, що послаблення санкцій проти РФ фактично не вплинуло на глобальні ціни. Це логічно, адже російський морський експорт навіть у пікові періоди займав лише близько 6% світового ринку. Це занадто мала частка, щоб компенсувати відсутність 30% нафтового трафіку, який проходить через Ормузьку протоку.
Щодо позиції Вашингтона, то мотиви США щодо пом’якшення санкційних обмежень поки залишаються не зовсім зрозумілими для Києва. Україна сподівається, що після нормалізації ситуації з протокою санкції не просто відновляться, а стануть значно жорсткішими.
Полювання на тіньові ресурси агресора
Ефект від атак на логістичні хаби 3 та 4 квітня був миттєвим: танкери просто перестали заходити в уражені порти. Зараз Приморськ намагається відновити роботу, відвантажуючи два судна на день, проте українська сторона планує внести свої “корективи” в цей процес.
У порту Усть-Луги ситуація ще гірша для росіян – з початку квітня там панує повний штиль. Об’єкт фактично виведено з ладу, і він не виконує своїх функцій. Будь-яка точка в РФ, до якої здатні дотягнутися українські засоби ураження, тепер автоматично стає зоною високого ризику.
Власюк також зробив інтригуючий анонс щодо майбутніх цілей. Під ударом можуть опинитися не лише стаціонарні термінали:
- Об’єкти нафтової інфраструктури в глибокому тилу РФ
- Логістичні вузли на Балтиці та в Чорному морі
- Судна так званого “тіньового флоту”, які допомагають обходити обмеження
Масштаби атак на російську “нафтянку” стали настільки відчутними, що західні партнери навіть просили Київ зупинитися. Однак Україна продовжує захищати власні національні інтереси, методично руйнуючи експортний потенціал ворога.
Балтійські термінали вже принесли Кремлю збитки майже в мільярд доларів через неможливість повноцінно завантажувати танкери. Крім того, через прильоти дронів зупинилися ключові заводи, включаючи “Нижегороднефтеоргсинтез” – один із чотирьох найбільших НПЗ країни-агресора.
Не оминула вогняна хвиля і південний напрямок. Нафтовий термінал “Шесхаріс” у Новоросійську припинив роботу після нічних атак 5 квітня. Відео з масштабними пожежами на цьому об’єкті підтверджують: недоторканних зон для українських дронів більше не існує.
Залишити коментар