Україна ризикує втратити індустріальне ядро своєї економіки вже з 1 січня 2026 року. Причиною загрози є впровадження механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) без урахування реалій війни та потреби у перехідному періоді.
Ситуація критична: за прогнозами доктора технічних наук Сергія Грищенка, відсутність пільгового режиму призведе до втрати ключових підприємств ГМК. Хоча декарбонізація – це не новий тренд для галузі, а стратегічна мета, над якою українські металурги системно працювали останнє десятиліття, повномасштабне вторгнення перекреслило фінансові плани та логістику. До великої війни бізнес інвестував понад 8 млрд доларів у модернізацію протягом 2016-2020 років. Сьогодні ж можливості для капітальних вкладень вкрай обмежені.
Експерти наголошують, що повне “озеленення” виробництва потребує колосальних ресурсів та часу. План національного відновлення вже містить амбітні екологічні проєкти:
- розвиток виробництва DRI-окатишів та заліза прямого відновлення;
- випуск гаряче-брикетованого заліза, зокрема із застосуванням водню;
- виплавка “зеленої” сталі в сучасних електродугових печах.
Вартість цих першочергових кроків оцінюється у 5,8 млрд доларів, тоді як повна трансформація галузі протягом наступних 20-30 років вимагатиме близько 25 млрд доларів. Проте зараз вітчизняні заводи фізично не здатні миттєво адаптуватися до жорстких вимог ЄС.
Економічний шок від CBAM: цифри та наслідки
Якщо Брюссель не піде на поступки, ціна питання для держави буде надвисокою. Експортні втрати лише за перші п’ять років дії мита можуть сягнути 5 млрд доларів. Це прямий удар по фундаменту стабільності, адже гірничо-металургійний комплекс сьогодні – це:
- близько 7% внутрішнього валового продукту;
- 15% від усього обсягу українського експорту;
- 30% завантаження потужностей залізниці та морських портів.
“Українські металурги не виступають проти вимог CBAM, які на перспективу безумовно будуть реалізовані. Проте без щонайменше трирічного пільгового або перехідного періоду Україна може втратити ядро своєї металургійної промисловості”, – попереджає Сергій Грищенко.
Попри те, що Україна є найбільшим постачальником CBAM-товарів (сталь, алюміній, цемент, добрива) до Євросоюзу, у нових пропозиціях Єврокомісії винятки для країни, що воює, відсутні. У Брюсселі вважають вплив екомита “мінімальним”, проте українські аналітики, зокрема Станіслав Зінченко з GMK Center, називають такі оцінки відірваними від реальності. Прогнози галузевих об’єднань ще похмуріші: падіння ВВП на 8,7 млрд доларів у 2026 році з подальшим зростанням збитків до 11,3 млрд доларів до 2034 року.
Шанс на порятунок залишається у дипломатичній площині. На думку економіста Андрія Забловського, Україна має законне право на відтермінування. Головне питання зараз полягає в тому, чи зможе уряд оперативно та переконливо довести це право Єврокомісії, щоб не допустити зупинки промислового серця країни.
Залишити коментар