Українська влада шукає шляхи трансформації податкових вимог МВФ, аби не “задушити” малий бізнес новими зобов’язаннями. Попри жорстку позицію кредиторів, у професійній спільноті вже розробили сценарії, що дозволять зберегти логіку спрощеної системи оподаткування.
Запровадження податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців є однією з ключових умов нової кредитної програми обсягом 8,2 млрд доларів, про яку Україна та фонд домовилися на рівні персоналу в листопаді 2025 року. Проте початкова пропозиція — зобов’язати платити ПДВ усіх ФОПів із річним доходом понад 1 мільйон гривень — викликала хвилю критики.
Експерти переконані, що поріг у мільйон гривень не відповідає реаліям сучасного мікробізнесу. Директор Центру економічних стратегій Гліб Вишлінський пропонує підняти цю планку до 2-3 мільйонів гривень, аби не дестабілізувати роботу підприємців першої групи.
“Поріг повинен бути не нижчим за мінімальні доходи мікробізнесу першої групи, щоб не підривати саму логіку спрощеної системи”, – зазначає фахівець.
На думку експертного середовища, саме такий рівень доходу є оптимальним запобіжником від зловживань. Журналісти та аналітики виділяють кілька аргументів на користь вищого порогу:
- При доході у 2-3 мільйони гривень подрібнення бізнесу стає економічно невигідним та занадто складним процесом.
- Збереження стимулів для роботи “в білу” без штучного дроблення на десятки дрібних ФОПів.
- Зниження ризиків ухилення від сплати податків, які закономірно зростають при занадто високих лімітах (наприклад, понад 4 млн грн).
Міністр фінансів Сергій Марченко вже підтвердив, що трансформація “спрощенки” неминуча. Однак бізнес має час на адаптацію: реальний запуск нових правил ПДВ очікується лише у 2027 році. Затримка у підтвердженні свідчить про спроби уряду знайти баланс між вимогами кредиторів та інтересами українських підприємців. Поки тривають обговорення, 2027 рік залишається лише орієнтиром, а остаточні цифри в законі можуть суттєво відрізнятися від початкових вимог фонду.
Залишити коментар