Україна планує змінити підхід до стимулювання індустріальних проєктів під час війни. Наразі Верховна Рада готує до другого читання законопроєкти №13414 та №13415. Ці документи мають запровадити дієві податкові та митні преференції для інвесторів. Проте експерти застерігають, що без суттєвих коректив ініціативи залишаться неефективними для стратегічних галузей.
Критичні зауваження щодо поточної редакції озвучив нардеп Муса Магомедов у матеріалі для GMK Center. Про це повідомляє РБК-Україна.
Підтримка видобувної галузі
Сьогоднішня концепція документів фокусується переважно на переробній промисловості. Видобувний сектор, який потребує найбільших вкладень, фактично залишився поза увагою. Це створює розрив у виробничому ланцюжку. Голова профільного підкомітету наполягає на розширенні пільг для видобувних проєктів. Головна умова – їхня повна інтеграція в цикли збагачення та переробки копалин.
- повне звільнення від сплати податку на прибуток на 10 років;
- імпорт виробничого обладнання без сплати мита та ПДВ;
- право місцевих громад знижувати ставки земельного податку.
Така стратегія синхронізує українське законодавство з нормами Європейського Союзу. Важливо. Регламент ЄС про критичну сировину визначає видобуток і первинну переробку як неподільний процес. Це не просто пільги, а виконання міжнародних зобов’язань перед західними партнерами. Депутат наголосив, що державна допомога має стосуватися лише проєктів із повним циклом роботи всередині країни.
Це ключовий елемент економічної безпеки.
Поточні правила містять норму, що обмежує інвестора лише одним проєктом. Магомедов пропонує скасувати цю заборону. Великі промислові групи повинні мати право розвивати кілька об’єктів паралельно. Основним критерієм має виступати відповідність вимогам закону, а не кількість ініціатив. Також пропонується знизити поріг доходу від основної діяльності з 90% до 80%.
Саме такий стандарт діє в ЄС.
Реальні терміни та ліміти
Встановлений зараз трирічний дедлайн для запуску об’єктів виглядає нереалістичним. Велика промисловість потребує значно більше часу. Для масштабних гірничодобувних комплексів цикл будівництва триває мінімум п’ять років. В умовах бойових дій стислі терміни стають не стимулом, а перешкодою. Парламентарі пропонують диференціювати підхід залежно від обсягу капіталовкладень.
- до трьох років для ініціатив вартістю до 20 млн євро;
- до п’яти років для масштабніших інвестиційних планів.
Скасування фінансової стелі
Чинний ліміт вартості проєкту у 50 млн євро відлякує стратегічних гравців. Магомедов навів приклад, що лише один крокуючий екскаватор коштує дорожче за цей поріг. Один агрегат за 55 млн євро робить проєкт неможливим для пільг. Без скасування цієї “стелі” залучення великого капіталу в українські надра буде заблоковане. Це суперечить інтересам європейських та американських партнерів.
Додатково планується розширити список техніки для безмитного ввезення. У перелік потраплять двигуни, печі, вимірювальні прилади, кабелі та трансформатори. Такі зміни мають зробити Україну привабливим майданчиком для індустріального відродження.
Верховна Рада продовжує формувати законодавчий фундамент для промислового стрибка.
Зміни до другого читання мають врахувати реалії великого бізнесу та вимоги глобального ринку.
Залишити коментар