Експорт металобрухту з України у січні-листопаді 2025 року злетів на 45,3% порівняно з минулим роком, сягнувши 380,16 тис. тонн — більше, ніж загальний обсяг поставок за весь 2024 рік.
Більше двох третин українського брухту — 68,5% — спрямовано на польський ринок. Це на 38,5% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, що підкреслює роль сусідньої країни як ключового партнера в експорті чорних металів.
Україна роками намагається обмежити відтік металобрухту, щоб забезпечити внутрішні металургійні підприємства сировиною. З 2015 року експортне мито поступово зростало, а з 2021-го встановлено на рівні 180 євро за тонну.
Проте після 2022 року відвантаження знову почали зростати. Частково це пов’язано зі схемами транзиту: брухт спершу вивозять до європейських країн, де мита не застосовуються, а потім переправляють до Туреччини або навіть до проросійського анклаву ПМР у Молдові.
Разом із зростанням експорту скорочується заготівля брухту всередині України — з довоєнних 4-5 млн тонн на рік до 1,2-1,5 млн тонн у 2023-2025 роках. Це створює додатковий дефіцит для українських металургійних підприємств і посилює напруженість на внутрішньому ринку.
Державний бюджет отримав лише 104 гривні з кожної тонни брухту, який експортується. Для порівняння — це трохи більше, ніж вартість чашки кави. Хоча галузь отримала 3,2 млрд грн доходу, сплачено лише 4,6 млн грн податків.
- Одна компанія з одним працівником експортує 3 тисячі тонн брухту.
- Вісім трейдерів, що забезпечують 70% експорту, показують лише 22% виручки та виплачують мінімальні зарплати.
Залишити коментар