Загроза для сталі: як вуглецеве мито ЄС б’є по українському експорту

Український уряд намагається вибороти у Євросоюзу спеціальні умови або відтермінування екологічного податку CBAM для вітчизняної металургії. Поки тривають дискусії, новий механізм уже перетворюється на фатальний бар’єр для галузі, що виживає під обстрілами.

Про ситуацію повідомило видання Politico у своєму аналітичному матеріалі.

Критичні втрати промислового сектору

Фінансовий етап впровадження CBAM стартував у 2026 році, зобов’язавши імпортерів платити за викиди вуглецю при ввезенні сталі.

Європейські партнери хотіли вирівняти конкуренцію, проте для України цей крок спровокував критичне здорожчання продукції.

Це справжній удар.

Західні медіа підкреслюють, що на початку року низка європейських контрагентів уже анулювала замовлення через нові збори.

Зараз вплив відчувається гостро. Бізнес констатує системну втрату покупців на ключовому для України ринку Європейського Союзу, де вітчизняний метал завжди займав вагому частку.

Поточна ситуація посилюється воєнним станом. Обсяги експорту металопродукції впали більш ніж удвічі через постійні атаки ворога на порти та логістичний колапс.

Діалог Києва та Брюсселя

Представники Кабміну наразі збирають пропозиції від підприємств та ведуть активні консультації з Європейською комісією.

У Брюсселі поки тримають паузу, адже раніше Євросоюз не робив подібних винятків для жодної іншої країни світу. Окремі європейські посадовці готові розглянути аргументи Києва, але вимагають ґрунтовного аналізу наслідків такого рішення.

Металургія забезпечує стійкість держави. Вона є фундаментом не лише для бюджету, а й для оборонної спроможності та майбутньої відбудови зруйнованої інфраструктури.

Економічний прогноз та наслідки

Федерація роботодавців прогнозує, що через дію CBAM країна втратить близько 5% ВВП вже цього року.

• Загальне падіння економіки оцінюють у 4,8%.
• Експортні поставки до ЄС скоротяться на 7,8%.
• Обсяги переробної промисловості можуть обвалитися на 13,1%.

Прикладом кризи стала зупинка блюмінгового цеху на “АрселорМіттал Кривий Ріг”, де під загрозою звільнення опинилися 3 тисячі людей. Підприємство фактично втратило можливість постачати товари європейським клієнтам.

Цифри вражають. Показники експорту труб просіли на 44%, а довгого прокату — на рекордні 60% порівняно з попередніми періодами.

Промисловці називають перспективи швидкого врегулювання питання туманними. Якщо ЄС не змінить підхід, українська індустрія ризикує остаточно втратити свій експортний потенціал на міжнародній арені.