Запровадження європейських екологічних стандартів у нинішніх умовах війни може поставити під загрозу українську промисловість та робочі місця. Про це попереджають експерти ICC Ukraine та Європейської Бізнес Асоціації.
Президент ICC Ukraine Володимир Щелкунов зазначає, що механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) і нові екологічні норми ЄС — частина глобальної політики декарбонізації, проте Україна має особливі умови. Частина підприємств працює з перебоями, інші зазнали руйнувань або були релоковані, а логістика та доступ до інвестицій обмежені.
“Без гнучких перехідних періодів і спеціальних режимів для країни, що воює, екологічні норми можуть стати не інструментом розвитку, а додатковим фактором тиску на промисловість”
На коротку перспективу масова модернізація для більшості підприємств нереалістична. За словами Щелкунова, зараз важливо проводити аудит викидів, оцінювати технологічні розриви з європейськими стандартами та готувати проєкти для міжнародних програм відбудови. Однак більшість ресурсів бізнесу спрямовані на збереження виробництва, персоналу та безпеки.
Експерт наголосив на відмінностях у підходах до “зеленої” трансформації. Європейські компанії мали десятиліття для модернізації за підтримки держави через гранти, фонди та компенсаційні механізми. Українська промисловість таких інструментів наразі не має, але виконує критично важливу роль для економіки та обороноздатності.
“Якщо механізми CBAM та інші екологічні обмеження застосовуватимуться без урахування воєнного стану, це може призвести до скорочення виробництва, втрати експортних ринків і робочих місць”
Експерти ЕВА також попереджають, що українська програма декарбонізації промисловості без реальних джерел фінансування може призвести до деіндустріалізації. Модернізація лише металургійного сектору потребує 12 млрд євро, а загальний кліматичний план — понад 100 млрд євро. В умовах війни, енергокризи та падіння виробництва такі інвестиції неможливі без міжнародної підтримки.
- Запровадження CBAM може зменшити ВВП на 8,7 млрд доларів до 2026 року та до 11,3 млрд доларів до 2034 року.
- Скоротяться податкові надходження та соціальні внески — від 2,8 млрд доларів у 2026 році до 3,6 млрд доларів у 2034 році.
- Масштабна модернізація підприємств наразі нереалістична без зовнішньої підтримки та спеціальних перехідних режимів.
Раніше директор GMK Center Станіслав Зінченко зазначав, що Україна може отримати відстрочку дії CBAM, але лише за умови швидких і активних дій уряду. Керівниця проєкту “Кліматична платформа ФРУ” Ольга Кулик додала, що ризики для економіки набагато серйозніші, ніж здаються на перший погляд.
Таким чином, експерти закликають враховувати воєнний стан і забезпечити фінансові механізми підтримки промисловості, щоб європейські екологічні стандарти стали шансом для розвитку, а не чинником економічного тиску.
Залишити коментар